Такий був лейтмотив зустрічі представників Федерації профспілок області та регіонального відділення Всеукраїнської Асоціації об'єднаних територіальних громад. Три роки тому була підписана Угода про співпрацю між ФПО та регіональним відділенням, але особливої активності у цьому напрямку не відчувається, тому обласне профоб'єднання ініціювало таку зустріч.
Як зазначив голова ФПО Максим Баланенко і перед регіональним відділенням Асоціації, і перед профспілками стоять одні і ті ж завдання: «І ми, і громади захищають право на працю, гідну її оплату, безпечні умови праці. Чим вища буде зарплата, тим більші надходитимуть податки, а значить краще наповнюватиметься бюджет громади і створюватимуться можливості для її розвитку. Тобто ми маємо рухатися в одному напрямку: обговорити проблеми, намітити шляхи їх вирішення. Бажано, щоб наші зустрічі були на постійній основі, - збиратися систематично, підсумовувати зроблене і намічати подальші кроки. Якщо об'єднати наші зусилля, то результат буде».
За об'єднання зусиль висловилася і голова обласної організації профспілки працівників культури Зоя Кадук. «Хотілося б, щоб голови ТГ дотримувалися законодавства, а не лише посилалися на ЗУ «Про місцеве самоврядування», і то тільки на ту частину, де йдеться про їхні права, а про обов'язки та відповідальність (наприклад, вони відповідають за соціально-культурну інфраструктуру) не дочитують. Розумію, коли бракує коштів, то першими, хто потрапляє під скорочення, це працівники культури. Можливо, десь це й виправдано, але так, як вчинили у Голованівську, це суцільне порушення законодавства. Щоб не брати дозвіл на скорочення у Міністерстві культури, вони залишили будівлі сільської культури, а людей скоротили. І в громаді доводять, що нічого не порушили, адже функції закладів культури і бібліотек передали... землевпорядникам».
Щоб такі випадки не траплялися, вважає Зоя Кадук, йспівпраця. Головне, щоб голови ТГ не виступали проти створення первинних профорганізацій, не сприяли їх ліквідації, адже є такі приклади, коли заявляють: «Мені профспілка не потрібна». І дехто йде таким шляхом, потім підписує колективний договір не з профорганізацією, а з радою трудового колективу, яка не має ніякого правового статусу. Тільки підписаний з профспілковою організацією, яка є репрезентативною, колдоговір має юридичну силу. Зоя Миколаївна готова розробити зразки колдоговорів на кожну ТГ та допомогти вирішити організаційні питання. До речі, у новому ЗУ «Про колективні договори» зазначено: якщо немає колдоговору, профспілкової організації, то все те, що виписано у Галузевій угоді (а це додаткові відпустки, надбавки) не поширюється.
Проблема збереження профорганізацій залишається болючою і у державних установах. Про це сказав голова обласної організації профспілки працівників державних установ Віктор Федотов. Він навів кілька прикладів: прийшов новий керівник і заявив: «У нас профспілкової організації не буде». «Коли діялося таке свавілля? Ніколи. Громади найближчі до організації профспілки держустанов, і ми йдемо їм назустріч. Два роки тому об'їхали 13 ТГ, провели зустрічі, розповіли про можливості профспілки, про готовність до співпраці, але відповідної реакції не відчули. Хоча питання підвищення зарплати для держслужбовців і органів місцевого самоврядування, крім профспілки, ніхто не порушував. Що стосується колдоговорів, то норми, визначені законодавством, поширюються на всіх працівників, а доповнення до колдоговору – тільки на членів профспілки. Якщо ми рухаємося в Євросоюз, то без колдоговорів, без профорганізацій там робити нічого».
Голова регіонального відділення Асоціації, голова Приютівської ТГ Андрій Коломійцев, вислухавши профспілкову сторону, зазначив, що особисто він ніколи ставив питання про відкриття чи закриття профспілкових організацій. «Їх створення – це виключно бажання працівників. Працював у багатьох організаціях і у мене було таке ставлення: якщо люди відчувають у цьому потребу, я тільки «за». Погоджуюсь, що, напевне, профорганізації повинні бути, адже вони є у всьому світі. І не проти співпраці з ФПО – пропоную переглянути положення Угоди і за потреби відкоригувати їх. Що стосується колдоговорів, то вони є у всіх організаціях, інша справа, як вони наповнені і виконуються. Цим мають цікавитися профспілкові лідери. Ми катастрофічно відчуваємо потребу в кваліфікованих кадрах, можливо це і не стимулює профспілкову діяльність».
Андрій Олександрович презентував регіональне відділення, яке не є керівним органом, (до нього входить 31 із 49 ТГ), а здійснює організаційні заходи. Він пригадав, як у 2014 році розпочався процес децентралізації, у 2020 році вважали, що він завершився, але це не так. Навпаки у деякому плані відбуваються зворотні процеси. «Повноваження, які були передані на рівень місцевого самоврядування, назад ніхто не забирав. Але фінансове забезпечення постійно корегується. Є громади великі та маленькі, але, незалежно від їх розміру, вони перебувають на самовиживанні. Розуміємо, що людям потрібно платити гідну зарплату. І скаржитися вони прийдуть до голови громади. Так склалося, що вся відповідальність лежить на голові громади: за діяльність шкіл, закладів культури чи медицини. Викликів багато. І все розпочалося у 2020 році, коли ТГ втратили інфраструктурну субвенцію. Ті громади, які створилися до 2020 року, досить успішно розвивалися за рахунок цього ресурсу. Ми могли вкладати кошти у всі галузі, розвивати адмінпослуги, соціальну сферу... Далі коронавірус, повномасштабне вторгнення. Результат - сьогодні більшість громад відчувають брак фінансових ресурсів для забезпечення всіх покладених на них зобов'язань. Ми в основному працюємо стабільно (наша спеціалізація – сільське господарство), але все одно не вистачає, адже доходи громад не зростають з тією швидкістю, з якою відбуваються інфляційні процеси. Нам КМУ дозволив підвищити зарплату, але ми не можемо це зробити – бюджетні можливості не дозволяють. На жаль, відбувається багато процесів, на які неможливо впливати. Наприклад, зупинився Побузький феронікелевий комбінат, що повпливало на всю соціальну сферу. Великий виклик чекає на малокомплектні школи, адже держава сказала, що навчальні заклади, в яких менше 50 учнів, не будуть отримувати освітню субвенцію. Отже будуть масово закриватися школи. І це не тисячі, а сотні тисяч, мільйони гривень. Бюджети не зможуть утримувати школи, не отримуючи субвенцію на зарплату».
Больові точки Помічнянської міської ТГ озвучив її голова Микола Антошик. «Ми дуже залежні від бюджету, від того, як депутати його розподілять. І від цього залежить зарплата. Великий наш плюс, що ми нікого не скорочували і не збираємося скорочувати. Люди працюють навіть на мінімальні зарплати. Велика проблема виникла в освіті. У нас є школа з великою наповнюваністю, але не можемо навчати учнів очно, оскільки змінилося законодавство і те укриття, яке підготували на першому поверсі, тепер не відповідає вимогам».
Громада, на щастя, віддалена від фронту, тому звернулася до ОВА, Уряду, Верховної Ради України з проханням дозволити тимчасово використовувати наявне укриття. «Ми виготовили кошторисну документацію на нове укриття, але де взяти 38 млн. грн.?» Микола Антошик звернувся до голови ФПО з пропозицією – підготувати спільне звернення до КМУ з проханням внести зміни в Постанову і дозволити використовувати укриття на першому поверсі, адже нинішня ситуація викликає напругу в суспільстві, серед батьків. Загалом Микола Миколайович висловився за предметну співпрацю з профспілками і сподівання на її результати.
Голова Новопразької ТГ Богдан Куруп теж не проти співпраці з профспілками, але запропонував, щоб наступні зустрічі носили більш предметний характер. Можливо, профспілкам переглянути колективні договори в усіх громадах, які входять в Асоціацію, проаналізувати їх за напрямками. «Ми торкнулися питань освіти, наповнення бюджетів, колдоговорів, але це все в загальних рисах, а треба конкретизувати. Якщо ліквідована профорганізація, то потрібно на зібрання запросити голову ТГ і поставити йому конкретні запитання: чому так сталося? Взяти, приміром, одну громаду, проаналізувати колективний договір, підготувати відповідну довідку, подати її на ознайомлення у всі громади, і під час зустрічі обговорити цей документ. Тоді це буде предметна, результативна зустріч».
Підтримує цю пропозицію і голова Великосеверинівської ТГ Сергій Левченко, тим паче, у його громаді є первинка. Проте він пропонує, щоб над колдоговором попрацювали юристи громади і ФПО, узгодили усі колізії. Сергій Володимирович порушив ще одну проблему.
«У громаді є комунальні підприємства, які надають певні послуги. Так от держава приймає популістське рішення: не підвищувати тарифи. Фактично це стимулює органи місцевого самоврядування на те, щоб надавати фінансову допомогу комунальним підприємствам на покриття різниці в тарифах. Ці підприємства зубожіють, у них немає можливості заробити кошти, робити ремонти, виплачувати нормальну зарплату. І той ресурс, який ми могли б використати на інші цілі, фактично спонсоруємо населення, щоб воно отримувало дешеві комунальні послуги. Це велика проблема. У той же час ми бачимо, що в енергопідприємствах мораторію немає – вони астрономічно підвищують тарифи. А громади стають заручниками цієї ситуації».
Максим Баланенко підсумував зустріч, як плідну і взаємно корисну. Вона стала стартом до подальшої результативної співпраці.
Марія Іванова,
Пресцентр ФПО
