Право на працю, як одне з основоположних соціальних прав людини, закріплене як в Конституції України, так і в численних міжнародних актах. Одним з ключових аспектів цього права є право на справедливу та рівну оплату праці.
У сучасних умовах ринку праці, де поширеною є практика встановлення випробувального терміну для нових працівників, постає важливе правове питання: чи може бути заробітна плата особи, яка перебуває на випробувальному терміні, нижчою, ніж у штатного працівника, якщо обсяг обов’язків, рівень відповідальності та складність виконуваної роботи є однаковими?
Ці аналітичні матеріали мають на меті дати обґрунтовану відповідь на це питання, спираючись на:
· національне трудове законодавство України,
· міжнародні правові акти, що зобов’язують державу забезпечити рівність у сфері праці,
· практику Європейського суду з прав людини,
· доктрину заборони дискримінації у сфері праці.
Актуальність проблеми обумовлена тим, що роботодавці нерідко зловживають випробувальним терміном як механізмом фінансової економії, зменшуючи оплату праці нових працівників без об’єктивних підстав. У таких випадках виникає ризик порушення принципу рівності та недискримінації, що може мати правові наслідки як для роботодавця, так і для держави в контексті міжнародних зобов’язань.
Детальніше - за посиланням
Суєтіна К. О.,
залучений експерт Центру правової допомоги ФПУ
